Що робити, коли цукор упав?

Те, що вертає падіння назад, є швидкістю. Що швидше вуглевод, який зайшов у шлунок, переходить у кров, то коротшим стає проміжок, у який мозок лишається без палива. Першим вибором настанов є чиста глюкоза, бо в неї немає супутника, що затримав би всмоктування; цукор підіймають і інші вуглеводи, що глюкозу несуть. Один огляд знайшов, що в тих, хто взяв чисту глюкозу, ознаки минали частіше, ніж у тих, хто взяв сік чи цукерку.

Повільний вибір тут своєї справи не робить. Шоколад, вафлі й морозиво несуть рясно цукру, але жир затримує спорожнення шлунка; стандарти догляду ADA пишуть, що доданий жир сповільнює й розтягує глікемічну відповідь. Не пасує й щось із переважанням білка, бо воно саме запускає виділення інсуліну. Шукають тут не повільного зростання, а швидкого вороття.

Підхід, що його настанови згадують як правило 15-15, кладе ці справи в сталий порядок. Числа в його назві кажуть про грами вуглеводу й тривалість чекання, а не про значення цукру крові. Порядок, що його описують джерела, іде так:

1. Вуглевод, що всмоктується швидко; перше число в назві правила каже про його грами.
2. Далі коротке чекання; друге число дає хвилини цього строку.
3. Наприкінці строку нове вимірювання: чи справді сталося вороття?
4. Коли вороття немає, джерела кажуть повторити той самий крок, а коли направляння не приходить — про лікарську поміч.

Те, що вщухли ознаки, доказом само собою не є, бо ознака й вимірювання направляються не в ту саму мить. Якими знаками виявляє себе падіння й чому в декого ті знаки не проступають зовсім, розбирає текст «як розпізнати падіння цукру». Другої половини правила цей крок теж потребує: строк чекання дає той проміжок, у якому вимірювання вийде значущим. Тому вимірювання стоїть окремо від ознаки, само собою.

Є ще одна небезпека: коли інсулін чи ліки, що збуджують підшлункову, ще діють, падіння здатне повторитися. Знаком того є вороття тих самих ознак після направляння; це друге падіння не мусить статися за хвилини, бо здатне вийти й через години, поки триває дія ліків. У тих, хто вживає довгодійні інсуліни й сульфонілсечовину, проміжок іще ширший. Тому настанови кажуть про їду після того, як стан підібрався.

Ціна надмірного виправляння стоїть окремо. Метушня веде до поспіху, що спорожняє кухонну шафу; цукор іде набагато вище за мету, далі йде виправляння, далі нове падіння; і день обертається на гойдалку. Узяти відміряну кількість і почекати, поки мине година, ту гойдалку вкорочує.

Є межа: коли людина не може ковтати, ніщо, подане через рот, справи не зробить. Знаками цієї межі є те, що людину не збудити, що вона не відповідає на питання й не ковтає покладеного в рот. Те, що далі, є темою окремої дороги; застосовує її не сама людина, а хтось поруч, і зветься вона глюкагоном.

Чи стане шоколад у пригоді, коли цукор упав?

Через жир він лишається повільним, а потрібна тут швидкість. Коли спорожнення шлунка запізнюється, запізнюється й зростання, до того ж воно розтягується. У мить, коли потрібне швидке вороття, така властивість є небажаною.

Чи є числа в правилі 15-15 значеннями цукру крові?

Ні. Одне з них є грамами вуглеводу, друге хвилинами чекання. Правило є описом не порога, а порядку й часу.

Навіщо міряти знову після направляння?

Бо те, що знаки минули, за доказ вороття в крові не мають. До того ж інсулін, чия дія триває, здатен принести нове падіння; тому настанови радять вимірювання повторити, а потім щось зʼїсти.