Як розпізнати падіння цукру?

Щойно цукор крові починає падати, тіло одразу відповідає: печінка за сигналом глюкагону віддає в кров запасену глюкозу; вступає адреналін. Ту першу хвилю створює не саме падіння, а відповідь тіла на падіння. Тривога існує, щоб задзвонити раніше, ніж мозок лишиться без пального. Тому перші попередження стосуються рук, шлунка і серця.

Друга хвиля приходить з іншого місця: мозок глюкозу запасати не вміє, і коли потік меншає, першими ламаються думання, зір і мова. Настанови звуть другу групу нейроглікопенічною, бо черга несе знання: якщо мозок сповільнився, а попередження не почули, значить, падіння просунулося.

• Адреналінова хвиля: тремтіння, піт, серцебиття, раптовий голод, поколювання, неспокій, блідість.
• Мозкова хвиля: неможливість зібрати увагу, каламутний зір, затинання в мові, запаморочення, сонливість, руки, що стають незграбними, дивна поведінка.
• Те, що рахують окремо для ночі: піт, від якого вологою стає піжама чи простирадло, жахіття або крик уві сні, а після пробудження втома, дратівливість чи розсіяність.

Жодна ознака сама собою доказом не є. Хвилювання теж змушує тремтіти, спека теж змушує пітніти, безсонна ніч теж розсіює увагу. Критерій, званий тріадою Віппла, такий: ознака є, вимірювання виходить низьким, а коли цукор зростає, ознака минає. Коли всі три збігаються, джерело ознаки зрозуміле. Але низьке вимірювання лишається низьким і без ознак; ADA каже не викидати такий випадок із рахунку, а вважати його знаком того, що чутливість притупилася.

Тривога з часом притуплюється. Коли падіння повторюються часто, адреналінова відповідь слабшає; хвиля попередження коротшає, часом не приходить зовсім, і першим, що помічають, стає не тремтіння, а каламуть у голові. Стандарти допомоги ADA звуть це порушенням розпізнавання гіпоглікемії. Найтяжчий щабель описано не числом, а таким формулюванням: людина не дає собі ради сама, потрібна допомога іншого.

Нічні падіння минають тихо. Позаду лишається вологе простирадло, плутаний сон і важкий ранок. Прогалина між вимірюванням перед сном і ранковим є найтемнішим місцем щоденника.

Чи буває від падіння цукру тремтіння?

Так, це одна з найвідоміших ознак; тремтіння йде просто від адреналіну і вщухає, коли падіння виправляється.

Чи рахують головний біль і сонливість?

Обидва є в переліках ознак. Сонливість є знаком другої хвилі: коли мозок лишається без пального, він важчає. А для ночі окремо рахують вологе простирадло, жахіття і те, що після пробудження лишається втома, дратівливість чи розсіяність.

Чи буває озноб і нудота?

У серцевинному переліку, який наводять джерела, є піт, тремтіння, серцебиття, голод і поколювання. Озноб є відчуттям, що йде поруч із холодним потом. Нудота в тих переліках не трапляється; сама собою вона напрямку не показує.

Чи може цукор упасти без відчуття ознак?

Так; коли хвиля попередження притуплюється, першим помічають другу хвилю: розсіяність, запаморочення, дивну поведінку. Саме тому цінно, коли помічають близькі. А в декого тривога, навіть задзвонивши, у слова не перетворюється: у дитини, яка ще не говорить, або в дорослого, який не може себе пояснити, єдиним слідом першої хвилі є вигляд збоку.

Яке питання стане в пригоді на прийомі?

Питання з одного речення, яке ADA вживає в опитуванні, таке: чи щоразу ви відчуваєте свій низький цукор? Коли відповідь ні, лікар оцінює це окремо.